імперативний

імперативний
-а, -е.
1) Який вимагає беззастережного підпорядкування, реагування, виконання; наказовий.
••

Імперати́вний манда́т — обов'язковий до виконання наказ виборців своєму депутату.

2) грам. Стос. до імперативу (у 2 знач.). Імперативна форма дієслова.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "імперативний" в других словарях:

  • імперативний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • Всеукраинский национальный конгресс — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца …   Википедия

  • імперативність — ності, ж., книжн. Абстр. ім. до імперативний 1) …   Український тлумачний словник

  • імперативно — книжн. Присл. до імперативний 1); категорично …   Український тлумачний словник

  • наказовий — (про голос, тон, команду тощо який містить у собі наказ); імперативний (який вимагає беззастережного підпорядкування, реагування, виконання) …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»